СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУВА́Н
, у, ч., заст.
Поділ здобичі, а також сама здобич
.
– Що, отамане, собі найкращий дуван хочеш? – люто захарчав Малюта, схопившись за ніж
(Д. Білий)
;
Характерно, що у січовому середовищі, а пізніше й в гайдамацьких загонах, процес паювання здобичі називається татарським слівцем “дуван”
(з наук. літ.)
.