СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДРУГОКЛА́СНИЙ
, а, е.
1
.
Який належить до другого класу (у 5 знач.)
.
Поїзд має дев'ять вагонів, шість із яких – другокласні
(з газ.)
;
// 
Не найкращий за своїми якостями, властивостями; посередній
.
– Скажіть, Михайле Семеновичу, чому французький актор, навіть другокласний, розкутий, вільний на сцені, тоді як наш і першокласний скутий?..
(з мемуарної літ.)
.
2
.
Який має два класи (у 3 знач.)
.
Про вчителя сільської школи збереглося небагато відомостей. За національністю українець, закінчив учительську другокласну школу, тобто школу для підготовки вчителів для шкіл грамоти
(з мемуарної літ.)
;
Другокласні школи створювалися в кінці ХІХ ст. як кузня вчительських кадрів для церковних шкіл
(із журн.)
.