СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДІА́СПОРА
, и, ж.
1
.
Значна частина народу (етнічної спільноти), що перебуває поза країною його основного поселення
.
Якісь майже родинні зустрічі, щоразу інтимніші й тепліші: якісь художники, .. інтелектуали з діаспори, композитори-піснярі, діячі опору, депутати рад усіх рівнів тощо
(Ю. Андрухович)
;
Сьогодні ми не уявляємо собі буття української національної культури без мистецької діаспори
(з наук.-попул. літ.)
;
В Індії мешкає 130-тисячна тибетська діаспора
(із журн.)
.
2
.
біол.
Частина рослини, що природно відокремлюється від неї і виконує функцію поширення та розмноження
.
Розрізняють вегетативні (бульби, бульбоцибулини, цибулини) і генеративні діаспори (насіння, плоди, спори)
(з наук. літ.)
.
(1)
 
Украї́нська діа́спора
етн.
українці, що мешкають поза межами українських етнічних територій
.
У багатьох зарубіжних країнах при сприянні української діаспори створено фонди допомоги дітям Чорнобиля
(з наук.-попул. літ.)
;
Перебуваючи за океаном, Катерина не лише в теорії, але й на практиці вивчала життя й побут жінок-працівниць там і тут, підробляючи у двох родинах прибиральницею і розписуючи півнями та соняхами скрині й стіни у хатах особливо патріотичних представників української діаспори
(Є. Кононенко)
;
За видатні досягнення українська діаспора 1963 року висунула творчість письменника
[І. Багряного]
на здобуття Нобелівської премії
(О. Шугай)
.