СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВАНТЮРИСТИ́ЧНИЙ
, а, е.
1
.
Прикм. до авантюри́ст 1
.
Круп'як нічого не промовив, але так насмішкувато і злісно блиснув очима, що Крамовий зрозумів: його похвала не приспала допитливого авантюристичного розуму
(М. Стельмах)
;
А Полоса – хитрий, авантюристичний, хвастовитий, самовпевнений
(Ю. Мушкетик)
;
Усіх князів перевищує своєю славою князь Дмитро Вишневецький, по-народному Байда, що справді був видатною людиною, хоч і з великим авантюристичним нахилом
(з наук. літ.)
.
2
.
Стос. до авантюриста (у 1 знач.), авантюризму
.
Це була авантюристична у своїй основі політика “підхльостування”, яка застосовувалась і в промисловості
(з наук.-попул. літ.)
;
Справа, за яку вони взялися, із самого початку була авантюристичною
(із журн.)
;
Якщо вести мову серйозно про їхню програму, то говорити немає про що. Вона утопічна й авантюристична одночасно
(з газ.)
.