СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБСУРДИ́ЗМ
, у, ч.
1
.
Система філософських поглядів, яка стверджує відсутність смислу людського буття
.
Абсурдизм є частиною філософії екзистенціалізму
(з наук. літ.)
;
Як струнка філософська концепція, абсурдизм отримав свій розвиток у програмній роботі Альбера Камю “Міф про Сізіфа”, який спирався на ідеї Шестова, Бердяєва, Гуссерля, Достоєвського, Ніцше і К'єркегора
(із журн.)
.
2
.
Напрям у літературі (перев. у драматургії) і мистецтві, що зображує світ як безглуздість, абсурд
.
Найвідомішими представниками абсурдизму в літературі є Франц Кафка, Семюель Беккет і Ежен Іонеско
(з наук. літ.)
;
Ознаки трагедії знаходимо в драматургії всіх стильових напрямів – експресіонізмі, реалізмі, екзистенціалізмі, романтизмі, абсурдизмі і т. д.
(з наук.-попул. літ.)
;
Абсурдизму властивий особливий стиль написання тексту, для якого характерні підкреслена відсутність причинно-наслідкових зв'язків, гротескне відтворення дійсності та ін.
(із журн.)
;
Як і будь-який розгнузданий абсурдизм, фільми цього режисера не піддаються аналізу
(з газ.)
.