СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
АБСОЛЮТИ́ВНИЙ
, а, е, лінгв.
Самодостатній, який не потребує поширення і уточнення іншими словами
.
Специфічною рисою головної частини складнопідрядного речення є її відносна самостійність, інформаційна достатність, опорні слова в ній є автосемантичними, тобто мають абсолютивне значення
(з наук. літ.)
;
Слова абсолютивної семантики здатні самостійно формувати окремий компонент формально-граматичної структури речення
(з наук. літ.)
;
Абсолютивна конструкція
.