СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБРЕ́К
, а, ч., іст.
Кавказький горець, вигнаний зі свого роду, або який дав обітницю кровної помсти
.
Оскільки найчастіше горці йшли в абреки, ховаючись від кровників або в надії здійснити криваву помсту, вони змушені були відмовитися від усіх попередніх зв'язків, від рідних та друзів
(з наук.-попул. літ.)
;
// 
У період приєднання Кавказу до Росії – горець, який боровся проти царських військ
.
Після завершення Кавказької війни абреки вели партизанську війну проти царських військ (аж до 1913 року)
(з наук. літ.)
.