СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БУЯ́НИТИ
, ню, ниш, недок., розм., рідко.
Бешкетувати, сваритися
.
Він все буянив, колотився, скандалячи з своїми сусідами в кутку, в якому сидів
(І. Багряний)
;
* Образно.
Чуєте? Буянить вода. З плескотом, з присвистом туркоче під вербами
(В. Близнець)
.