СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВАНТЮРИ́СТ
, а, ч.
1
.
Той, хто схильний до авантюр (у 1 знач.)
.
Тікали деякі нервові обивателі, котрі страждали на манію пересліду і, щиро симпатизуючи південному військові, ніяк не могли припустити, що їх помилують за “зраду”, за те, що вони в свій час не пішли з друзями англо-французьких рантьє, тікали й різні авантюристи, які, придбавши “іменем пролетаріату” деяке майно, поспішали перенести його у більш безпечне місце
(М. Хвильовий)
;
Досить часто самозванцями були звичайні авантюристи, що користувалися підтримкою певних політичних сил як всередині країни, так і за її межами
(Ю. Мушкетик)
.
2
.
заст.
Шукач пригод
.
З самого початку вбачали в ньому не стільки цезаря, скільки відважного авантюриста
(О. Гончар)
;
Часом цими ж шляхами мандрували всілякі посли й дипломати чи то авантюристи
(Іван Ле)
.