СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
БРА́НДЕР
, а, ч., мор.
1
.
В епоху вітрильного флоту – судно, навантажене горючими і вибуховими речовинами, признач. для підпалювання ворожих кораблів
.
Військова рада флагманів і командирів ухвалила рішення знищити турецький флот за допомогою брандерів та артилерії
(з наук.-попул. літ.)
;
Діючи разом із повстанцями, грецькі пірати з їхніми смертоносними маневреними брандерами забезпечили контроль над усіма головними портами узбережжя
(із журн.)
.
2
.
Навантажені баластом старі судна, які затоплювали у вузькому фарватері, щоб заблокувати його
.
Затоплений брандер
.