СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
БОМЖ
, а і а́, ч., розм.
Людина, яка не має постійного місця проживання, помешкання, певних занять; безпритульний, бездомний; волоцюга
.
Оригінальний прозаїк Михайло Скаліцький написав повість про бомжа – твір з погляду життєвої правди вражаючий
(із журн.)
;
Сьогодні від злочинних зазіхань не застрахований ні респектабельний бізнесмен, ні вокзальний бомж
(з газ.)
.