СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
НАРКОЛЕ́ПСІЯ
, ї, ж., мед.
Захворювання центральної нервової системи, що виражається нетривалими (до півгодини) неконтрольованими нападами сонливості з утратою м'язового тонусу
.
Спадковість у поєднанні із зовнішніми чинниками, зокрема вірусними захворюваннями, спричиняє розвиток нарколепсії
(з наук. літ.)
;
Хворі на нарколепсію можуть заснути за найнезвичайніших обставин: на прогулянці, під час їзди на велосипеді, на зборах чи уроці
(з наук.-попул. літ.)
;
На нарколепсію хворіє молодь, частіше чоловіки
(з навч. літ.)
.