СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДЗЮРИ́ТИ
, рю́, ри́ш, док., розм.
1
.
тільки 3 ос.
Те саме, що натекти́.
– Може, нарешті дасте себе забинтувати? Дивіться, яка калюжа надзюрила!
(Ю. Винничук)
;
// 
безос.
– Діжка тече, – глянь, скільки надзюрило
(Б. Грінченко)
.
2
.
Помочитися (у 2 знач.) куди-небудь
.
Тицяла
[кішка]
голову в речi, тривожно муркотiла, навiть стрибнула досередини валiзи i надзюрила в один куток
(І. Роздобудько)
;
Нахабно надзюрило
[мопсеня]
професору на коліна і побігло гризти усе, що втрапить ув око
(Люко Дашвар)
.