СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-13(А-ПОКІ́РНО)
?
НАДГОРІ́ЛИЙ
, а, е.
Який трохи надгорів
.
Ми скупчилися біля перекинутого й надгорілого авто на узбіччі дороги
(Р. Андріяшик)
;
Трут загорівся не відразу: .. обтерся надгорілий крайок вивареної в селітрі губки, й іскрі ні за що було зачепитися
(Ю. Мушкетик)
;
[
Дікеополь
:]
З двора женуть мене! А я того, й того ще, і того хотів .. Дай кошик надгорілий від світильника, О Евріпіде.
[
Евріпід
:]
Що ж ти з ним робитимеш?
(А. Содомора, пер. з тв. Арістофана)
;
Вишня під вікном, мов надгоріла свічечка
(із журн.)
.