НАВЕ́РШЯ
, я, с.
1
. Навершник (у 3 знач.)
. Безконечно намножувалися кам'яні соти в навершях колон
(П. Загребельний)
;Виводили коней, коли не було у дворі синів. Оддавали
[селяни до повстанського війська]
молодих чоловіків, показували гарного коваля, котрий умів викувати навершя до ратища чи навіть добру шаблюку...(Г. Колісник)
;Певний зміст криють у собі і такі прикраси, як круглі навершя стовпців хвірток до гражд, комор
(з наук.-попул. літ.)
;Заслуговує на увагу трансформація герба “Архангел Михаїл”. Найдавніші його зображення ще цілком язичницькі – у правиці архангел Михаїл тримає списа або традиційного для скитських царів скіпетра з тризубом-навершям
(із журн.)
.2
. Вершина, верхня частина гори, пагорба і т. ін.
На самому наверші круглої гори, сріблястої від піску знизу і ласкаво-зеленої по бічних спадах, неприступно кострубатилися дубові кліті, завалені темною землею
(П. Загребельний)
.