НА́ВГИНЦІ

, присл., розм.

Нагинаючись, зігнувшись

Стягнувши по дорозі меню, я навгинці почовгав до вільного столика, очікуючи на шрапнельне: – Ти б іще за банкетний стіл вперся!

(А. Крижанівський)

;

Де якого рушника відрихтуєш

[на кладовищі],

навгинці та скраданням яку бур'янину смикнеш на забутих горбках, та й тобі наче вільніша дорога

(В. Медвідь)

;

Тричі пересідали втікачі з машини на машину, навгинці перебігали оті кілька метрів, щоб не потрапити під кулю чи снаряд, аж доки дісталися рятівного автобуса

(з газ.)