СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАВГА́ДЬ
НАУГА́Д
, рідше НАВГА́Д, НАВГА́ДЬ, присл., розм.
Як завгодно, як доведеться; навмання
.
Загубив мірку .. та так навгадь і зробив, через те й малі двері
(Сл. Б. Грінченка)
;
Соломія, не розуміючи, чого та
[циганка]
хоче, кивала наугад головою
(М. Коцюбинський)
;
Мені найкраще із тобою Брести лісами наугад
(М. Стельмах)
;
До Розлуча прийшов пізно вночі, такий втомлений і хворий, що решту дороги здолав навгад
(Р. Андріяшик)
;
Менi необхiдно було з великою обережнiстю прошкробувати
[прошкрябувати]
невеликі вiконця наугад на всiй площинi стiни
(Р. Федорів)
;
Підкотив Капшук, навгадь вийняв з коляски два червоні рулони
(В. Яворівський)
;
З густих та безладних пострілів я зрозумів, що ворог смалить у цей бік навгад
(В. Шкляр)
;
// 
Не маючи певності в чому-небудь
.
– Не споминала, – пояснив я наугад, – бо в тому помешканні помер її батько, а через те воно їй, може, тепер прикрий спомин
(О. Кобилянська)
.