СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУНДЮ́ЧЕНО
, розм.
Присл. до набундю́чений 3
.
– Хай говорить, – набундючено промовила Одарка Пилипiвна. – Я одразу зрозумiла, що ця жiнка спецiально прийшла сюди, щоб про Сашка поговорити
(Р. Федорів)
;
Зайшов Клавдій Миколайович. Набундючено, навіть трохи пихато, ніби чекаючи від Стратона Стратоновича чергової шпильки
(О. Чорногуз)
;
– Хочеш говорити – не думай про слова, – сварка вщухала, старий пан набундючено дивився на Дору, повчав
(Люко Дашвар)
;
// 
Сердито, незадоволено
.
Дома її стріли непривітно. Батько набундючено кинув: – Вигнали? – і забрався з хати
(Б. Харчук)
.