СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБУБОНІ́ТИ
, ню́, ни́ш, док., що, чого і без прям. дод., розм.
Наговорити багато чого-небудь нечітко, незрозуміло
.
Я вдячний слухачам, які слухали, що я набубонів
(з Інтернету)
;
// 
Стомити кого-небудь бубонінням
.
Чисто набубонів мені голову
(Сл. Б. Грінченка)
.