СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-14(А-ПРЕФЕРЕ́НЦІЯ)
?
НАБРІ́ВНИК
, а, ч., діал.
Дівочий головний убір з червоного або чорного плису, бархату, парчі у формі розширеного спереду обруча, що охоплює голову
.
Марійка встала рано, .. ув'язувала шовковою хусткою набрівника. Смугле, засмалене обличчя її ставало тонким і ніжним
(М. Івченко)
;
Дівчата носили набрівник із шовкової тканини, кінці якого зав'язували над чолом
(із журн.)
.