СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБО́БСТВО
, а, с.
1
.
Влада набоба (у 1 знач.); перебування на цій посаді впродовж певного часу
.
Британський губернатор відновив принцип, що мав місце за Великих Моголів, згідно з яким набобство було лише посадою і верховна влада могла розпоряджатися ним за своїм бажанням
(із журн.)
.
2
.
іст.
Територія під владою набоба (у 1 знач.)
.
Зі смертю в 1765 році Мір Джафара набобство Бенгалія перестало самостійно існувати й перейшло повністю під владу англійців
(з наук.-попул. літ.)
;
Набобство Сурат визнало протекторат Британії за договором 1759 року
(із журн.)
.
3
.
перен.
Східна розкіш
.
– Кабінет – в японськім стилі, розкішний і дорогий. Якесь набобство просто!..
(Василь Шевчук)
.