НАБИ́РАНИЙ

, а, е.

Дієпр. пас. до набира́ти 1, 2, 5–8

Жінки Сокальщини носили ще й ґердан, неширокою смужкою набираний на кінський волос, дрібний різнокольоровий бісер з гарними, оригінальними узорами

(з наук.-попул. літ.)

;

У текстовому полі екрана вiдображається набираний текст

(з наук.-техн. літ.)

;

* Образно.

I вже дотлiв цвiтастий ситець лiта, оцим полям набираний на смерть

(Л. Костенко)

;

наби́рано, безос. пред.

Пан писар був на зріст високий, навіть занадто високий, тим жінка його мусила щораз набирати сірого черкасину йому на чинару аж на аршин більше, ніж набирано усім іншим людям

(Б. Грінченко)