СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
НАБЕЛЬКОТА́ТИ
, очу́, о́чеш, НАБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., що і без прям. дод., розм.
Наговорити чого-небудь незрозуміло або багато
.
Ти не подумай, що мене так вразив цей плохенький доктор Еріксон. Це я все набелькотіла зі злості
(Ю. Андрухович)
;
Дівчина набелькотала з переляку якусь дурницю
(із журн.)
.