НАБАЛА́КУВАТИСЯ

, уюся, уєшся, недок., НАБАЛА́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

Наговорюватися досхочу, удосталь

Любителі погомоніти збиралися тоді в місцевому “Гайд-парку” і набалакувалися досхочу

(із журн.)

;

Залишив жіночку Марію з молодицями. Хай думаю, набалакається

(з переказу)

;

Набалакайся, коли не завізно

(Номис)

;

Отам-то ми з нею набалакаємось! Отам уже я наслухаюся і її чудових казок, і її веселих приповісток!

(Панас Мирний)

;

Найбільша насолода для Гаркуші за столом – щоб дали йому змогу всмак набалакатись

(О. Гончар)