ВОСЬМИСТРУ́ННИЙ

, а, е.

Який має вісім струн

Арабське джерело IX ст. оповідало про восьмиструнні слов'янські лютні, гуслі і довгі, на два лікті дудки

(М. Грушевський)

;

Коло багаття з сього боку сидів сивий дід у старій ягнячій гуньці й грав на восьмиструнні гуслі

[восьмиструнних гуслях],

сам собі приспівуючи

(І. Білик)

;

П. Куліш описав цікавий випадок, як один запорозький козак продав свою восьмиструнну бандуру заможному діду-сліпцю Ригоренку, який жив на Харківщині

(з наук.-попул. літ.)

;

Музиканту з саморобною восьмиструнною гітарою дали звання народного артиста України

(з газ.)