СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВА́НС
, у, ч.
1
.
Грошова сума або інші матеріальні цінності, що видаються наперед у рахунок заробітку, належних платежів за товари, роботи, послуги і т. ін.
[
Пузир
:]
А мені дасте сто тисяч авансу, то я вам на весь завод постачу буряку
(І. Карпенко-Карий)
;
Андрій Григорович узяв у газеті “Рідний Запічок” аванс, набрав замовлень з видавництва “Рідний Куточок”, записався членом у новий клуб “Рідна Стріха” і виїхав
(В. Винниченко)
;
Я, звісно, одразу погодився й навіть запропонував зброяреві аванс. – Моє правило – ніколи не брати гроші наперед. Виконаю роботу, тоді й розрахуємось
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Довершити ж величезну свою роботу Художникові так і не судилось: чи відповідну натуру нелегко було знайти того тяжкого року, чи стали йому на заваді інші причини, нам не відомі, можливо, навіть оті щедрі аванси, які йому видавались і готівкою, й картками на продукти, щоб, звичайно ж, потім перейти на поживу зеленому змію
(О. Гончар)
.
2
.
перен.
Довіра, похвала, підтримка і т. ін., які хтось отримав наперед і які потребують виправдання або підтвердження у майбутньому
.
Якщо лідер не виправдовує людських сподівань та авансів, якщо своїми діями або бездіяльністю погіршує їхню особисту ситуацію, то у декого виникає проблема вибору з класичним питанням: “Що робити?”
(з газ.)
;
Обрання цього політика головою партії – дуже великий аванс
(з газ.)
.