СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-16 (А-РЯХТЛИВИЙ)
?
ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ
ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИСЯ
, ується, недок., ВІДСТОВБУ́РЧИТИСЯ, иться, док.
Висуватися, випинатися наперед, убік або назад
.
Попереду йшов професор Драга, з повним рюкзаком за плечима, в якому відстовбурчувалися книги
(В. Кучер)
;
По вулицях походжали козаки, вони тримали в руках кілки, їхні киреї відстовбурчувалися з лівого боку, неважко було здогадатися, що там шаблі
(Ю. Мушкетик)
;
Молоде гвоздичне дерево має пірамідальну форму, з віком гілки відстовбурчуються і навіть повисають вниз
(з наук.-попул. літ.)
;
Одежина на йому пошматана, пика заросла.., вуси, наче котячі хвости, одстовбурчилися
(Панас Мирний)
.