СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДСТІ́ЙНИЙ
, а, е.
1
.
Признач. для відстою (у 1 знач.)
.
На відстійних коліях сонно жевріло провідницьке купе
(Є. Пашковський)
;
Ремонтний відстійний пункт
.
2
.
Признач. для відстоювання рідини
.
Відстійні споруди – це місцеві збільшення ширини і глибини каналу
(з навч. літ.)
;
Відстійна камера
.
3
.
перен., жарг.
Неякісний
.
У цьому барі напої відверто відстійні
(із журн.)
;
Відпочивали у відстійному готелі
(з Інтернету)
.