ВІДСТА́ВКА
, и, ж.
Остаточне звільнення від служби, з військової або адміністративної посади
. Під Очаков Погнали й Максима. Там-то його й скалічено, Та й на Україну Повернено з одставкою
(Т. Шевченко)
;Хочу як-небудь себе розважити. Се ж одставка, се ж я зовсім вільний
(Ганна Барвінок)
;Прем'єр-міністр України, інші члени Кабінету Міністрів України мають право заявити Президентові України про свою відставку
(з мови документів)
.Відправля́ти / відпра́вити у відста́вку
див.
відправля́ти
;Іти́ (вихо́дити, подава́ти) / піти́ (ви́йти, пода́ти) у відста́вку <Бра́ти / взя́ти відста́вку>
див.
іти́
.○
(1)
У відста́вці,
у знач. прикм.
– звільнений зі служби, з посади
.В цій частині міста ніщо не порушувало спокою чепурних будинків, що потопали в садах. Тут мешкало колишнє вельможне панство міста: губерніальні старші урядовці, генерали у відставці
(Д. Бузько)
;Очевидно, то була помилка, що він не послухав батька – старого полковника у відставці – і не подав до військового училища
(О. Гуреїв)
;– Полковник медичної служби, – пояснив Федір Васильович. – Його ровесники вже давненько у відставці. Рибку вудять. А він, бачте, на посту. Професор!
(Є. Доломан)
.◇
Дава́ти / да́ти відста́вку
див.
дава́ти
.