СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ВІДСПІ́ВУВАТИ
, ую, уєш, недок., ВІДСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
1
.
що і без прям. дод.
Виконувати що-небудь співом
.
Дитя кричало, ніби в ньому зібралися усі болі світу, а вона, крадькома ковтаючи сльози, відспівувала над ним своє весілля, якого не було й ніколи не буде
(П. Загребельний)
;
– Та простота і ревність, з якою ви відспівали отсю пісню, – се .. виплив теплого... гарячого чуття
(І. Франко)
;
Катруся зараз відспівала: Ой, рада би я та і вийти, З тобою говорити
(А. Чайковський)
;
– Запізно? Ще ж наша молодь веснянок не відспівала
(Б. Лепкий)
.
2
.
тільки док.
Закінчити, припинити спів
.
– Ой сини мої, сини! Дітки мої, соловейки!.. Та чого ж так рано відспівали...
(О. Довженко)
;
Вже одспівали солов'ї, Вже падають каштани
(М. Нагнибіда)
;
Одгостювала на цій неправедній землі. І одспівала... Одспівала!..
(Л. Костенко)
.
3
.
кому і без дод.
Відповідати кому-небудь співом
.
А я їй одспівую, жартуючи, бач
(Сл. Гр.)
;
* Образно.
Ти
[вільний люд]
заспіваєш – і світи Відспівують безкраї; Промовиш слово правди ти – Мільйон відповідає
(М. Рильський)
;
// 
перен.
Вдало, влучно відповідати
.
[
Одарка
:]
Добре відспівав!
[
Маруся
:]
І за мене віддячив!
(М. Кропивницький)
.
4
.
кого, рел.-церк.
Проводити над небіжчиком обряд відспівування
.
На наші гроші вас і ховали, і відспівували, і поминки, і сороковини справляли. А ми, як ви добре знаєте, не такі вже й заможні
(Ю. Винничук)
;
Вже ж над ними й “Со святими” Дяки одспівали!
(П. Гулак-Артемовський)
;
Відспівали його в церкві Святого Миколи
(Ю. Мушкетик)
.