СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-11 (А-ОЯ́СНЮВАТИ)
?
АВАНПО́СТ
, у, ч.
1
.
Передовий сторожовий пост, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога
.
Мінялися аванпости
(Іван Ле)
;
Стають
[повстанці]
до останнього бою З аванпостами ворога
(С. Крижанівський)
;
// 
Місце розташування такого поста
.
Представники сторони, що оборонялася, заявили, що насправді загарбникам потрібен контроль над аванпостом, який є важливим стратегічним пунктом двох регіонів
(з газ.)
.
2
.
перен.
Твердиня, оплот чого-небудь
.
Римляни так і не дісталися до Ірландії, а коли частина Європи, що залишилась, після падіння імперії занурилася в занепад раннього Середньовіччя, країна стала аванпостом європейської цивілізації, особливо після прийняття християнства в III–V століттях
(з наук. літ.)
;
Із цього моменту визначається роль журналу як аванпосту революційного літературного руху США
(із журн.)
.