СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЗДИСКРЕДИТО́ВАНИЙ
, а, е.
Дієпр. пас. до здискредитува́ти.
Здискредитованим чиновникам загрожує відставка
(із журн.)
;
// 
здискредито́вано, безос. пред.
– Горацій ставсь би для вас зараз дуже добрим ліком. Так коли ж класиків тепер зовсім здискредитовано нашими ідіотськими гімназіями, вони всім набридли, сором навіть раяти їх комусь!
(А. Кримський)
;
Соціальний протест проти влади задушено в зародку, морально здискредитовано застосуванням насильства
(з Інтернету)
.