СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-10 (А-О́БМІЛЬ)
?
АБСТРА́КТНИЙ
, а, е.
1
.
Який виник у результаті абстрагування; протилежне
конкретний
.
Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль
(І. Нечуй-Левицький)
;
Ті змучені, голодні, стероризовані, віддані на понищення люди, які стояли перед професором Шнурре, мали в думках інше, зосереджувалися в ті хвилі зовсім не на абстрактних теоріях, а насамперед на вирішенні оголеного в усій своїй жорстокій відвертості питання: хто кого?
(П. Загребельний)
;
Для Франка краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об'єктивно
(з наук. літ.)
;
Політична програма М. Драгоманова була значною мірою утопічною, абстрактною
(з наук. літ.)
;
// 
Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування
.
Абстрактне мислення
;
// 
Відірваний від дійсності, від життя
.
Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, – теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало
(С. Васильченко)
;
І потім ці абстрактні розмови про націю. Вона, звичайно, далеко не проти того, щоб її країна вийшла на широку дорогу
(М. Хвильовий)
.
2
.
Стос. до абстракціонізму, пов'язаний з ним
.
Геометричний абстракціонізм – вид абстрактного мистецтва, композиції якого побудовані з обмеженого набору правильних форм і основних кольорів
(з наук. літ.)
.