АБСТРА́КТНИЙ
, а, е.
1
. Який виник у результаті абстрагування; протилежне
конкретний
.Коли-не-коли він підіймав одну руку й пальцем ніби показував на абстрактну мисль
(І. Нечуй-Левицький)
;Ті змучені, голодні, стероризовані, віддані на понищення люди, які стояли перед професором Шнурре, мали в думках інше, зосереджувалися в ті хвилі зовсім не на абстрактних теоріях, а насамперед на вирішенні оголеного в усій своїй жорстокій відвертості питання: хто кого?
(П. Загребельний)
;Для Франка краса в мистецтві існує не як втілення якоїсь абстрактної ідеї, а реально і об'єктивно
(з наук. літ.)
;Політична програма М. Драгоманова була значною мірою утопічною, абстрактною
(з наук. літ.)
;//
Оснований на абстракції (у 1 знач.), схильний до абстрагування
.Абстрактне мислення
;//
Відірваний від дійсності, від життя
.Загалом у своїх літературних вправах я не брав далеких абстрактних тем, – теми брав я з того життя, яке мене оточувало і що мене вражало
(С. Васильченко)
;І потім ці абстрактні розмови про націю. Вона, звичайно, далеко не проти того, щоб її країна вийшла на широку дорогу
(М. Хвильовий)
.2
. Стос. до абстракціонізму, пов'язаний з ним
. Геометричний абстракціонізм – вид абстрактного мистецтва, композиції якого побудовані з обмеженого набору правильних форм і основних кольорів
(з наук. літ.)
.