АБСТРАГУВА́ТИСЯ
, у́юся, у́єшся, недок. і док.
Відриватися від несуттєвих сторін, властивостей або зв'язків об'єктів, предметів, явищ з метою виділення суттєвих і закономірних ознак
. Наука логіка, досліджуючи логічні форми, абстрагується від конкретного змісту тієї чи іншої думки
(з навч. літ.)
;Математичне моделювання – найзагальніший метод пізнання, воно абстрагується від конкретного об'єкта
(із журн.)
;//
Відокремлюватися, відриватися від кого-, чого-небудь
.Ми змушені холодно й розважливо аналізувати роботу серця, мозку, кровотворних органів, в ту мить абстрагуємося од конкретної людини
(Ю. Мушкетик)
;Глосематика орієнтується на структурно-семіотичний аспект мови і абстрагується від усіх інших його аспектів – соціального, біологічного, фізичного, психологічного і т. ін., нібито не пов'язаних з автономною сутністю мови
(з наук. літ.)
;Він абстрагувався від політики і робить те, чим повинен займатися державний чиновник: забезпечує нормальне функціонування довіреного йому регіону
(з газ.)
.