СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЗАЛИВА́ТИСЯ
, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЛИ́ТИСЯ, рідше ЗАЛЛЯ́ТИСЯ, заллю́ся, заллє́шся і рідко залля́юся, залля́єшся, док.
1
.
тільки 3 ос.
Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи іншою рідиною; затоплятися
.
Колись тут було річище Ташані, потім воно пересохло, поросло травою, по веснах заливалося водою
(Григорій Тютюнник)
;
* Образно.
Текла річка Невеличка, Та й понялась морем: Була радість Хоч на старість, – Та й залилась горем!
(П. Гулак-Артемовський)
;
// 
перен.
Сповнюватися вщерть чим-небудь (звуками, світлом і т. ін.)
.
Дівчата голосять по звичаю жінок, вигін заливається похоронним співом
(В. Стефаник)
;
Вітерець, що прорвався з відчинених дверей, здмухонув багаття – і середина хати заллялась жовто-білим вогнем...
(Олесь Досвітній)
.
2
.
чим і без дод.
Обливатися або забруднюватися чим-небудь рідким
.
П'ючи, Тоня аж залилася, аж за груди потекло, і вона .. щиро, дзвінко засміялась від холодного водяного лоскоту
(О. Гончар)
;
– Це ж тільки й викручуюся, що німецькому коменданту молоко ношу, хай би він ним залився та подавився!
(П. Загребельний)
.
3
.
чим і без дод.
Дзвінко, переливчасто співати
.
Хлопці заливаються, виспівуючи перед дівками
(Г. Хоткевич)
;
[
Іван
:]
А я міркую собі – що воно так заливається? І що то за співуче таке зародиться: і робить – співа, і гуляє – співа
(С. Васильченко)
;
Вгорі, мов заведена іграшка, тріпотів крильцями жайворон. Заливався піснею, кликав день
(Л. Дмитерко)
;
У хмiльному забуттi заливалась спiвами пташина, в оборогах воркували голубинi пари
(Р. Андріяшик)
;
Десь соловейко в садочку залився
(І. Манжура)
;
// 
Голосно, з переливами звучати
.
Десь нагорі заливався шкільний дзвінок, сповіщаючи про перерву в старших класах
(В. Кучер)
.
4
.
чим і без дод.
Голосно, без упину, захлинаючись, плакати або сміятися
.
Вона плаче-заливається, проти сонця платком сльози втирає, людей не бачить
(Г. Косинка)
;
А Юхим Іванович аж заливається – сміється
(І. Микитенко)
;
Пріська за ними
[сльозами]
і слова не скаже: що почне, то так і заллється плачем
(Панас Мирний)
;
* Образно.
І став вітер на могилі Сумно голосити; То завиє, то застогне, Жалібно заллється
(О. Кониський)
.
5
.
чим і без дод.
Дуже голосно і безперервно гавкати; валувати (про собак)
.
Пси аж заливаються, аж землю рвуть під ногами
(І. Франко)
;
Всюди тиша. Лиш собаки дзвінко На церковній заливаються межі
(М. Хвильовий)
;
Він самозабутньо заливався гавкотом, підвівшись на задні лапи
(Б. Антоненко-Давидович)
;
Назустріч Наталці і хлопцям, заливаючись голосним дзявчанням, викотився пильний вартовий удовиної хати – рябенький Шарик
(В. Логвиненко)
;
Він постукав впевнено, добре знаючи, куди йде, і в ту ж мить залилося дзвінким гавкотом маленьке собача
(В. Собко)
.
6
.
чим і без дод.
Захлинаючись чим-небудь, задихаючись від чогось, тонути, гинути і т. ін
.
Вона тоне, заливається водою й знов виринає й ніяк не може втонути
(І. Нечуй-Левицький)
;
Заєць стояв при цямрині і глядів, поки звірячий ворог зовсім не заллється
(І. Франко)
;
– А бодай він був ще в колисці заллявся, той Гітлер, – лаялася Варка Горностай
(В. Кучер)
.
7
.
чим і без дод., розм.
Пити надміру алкогольні напої; пиячити
.
Федір заливався, щоб забити собі памороки
(Панас Мирний)
;
Мати журливо-безнадійно глянула на образи. – За що ми мучимось? Багаті самогоном заливаються, а ми з голоду пухнемо...
(Г. Косинка)
.
8
.
розм.
Говорити про що-небудь із надмірним запалом
.
– Для нашої сонячної Таврії двадцятий вік наступив значно раніше, ніж для похмурої півночі, – заливався далі панич
(О. Гончар)
;
– На трибуні – мастак, а на ділі – кисляк! – Тьху! – обурилась Клава. – Так говорив, так заливався... Хто б міг подумати?
(І. Рябокляч)
.
9
.
тільки недок.
Пас. до залива́ти 1–5
.
Отримана суміш заливається в пляшку і тепер, якщо ти раптом цю пляшку розіб'єш, пролунає фантастичний вибух
(С. Жадан)
.
Зайти́ся (зали́тися) рум'я́нцем
(1)
 
Залива́тися (заляга́тися, захо́дитися) / зали́тися (залягти́ся, зайти́ся) від смі́ху (зо́ сміху, від ре́готу, смі́хом, ре́готом)
нестримно сміятися, реготати
.
– Я ось, дядьку... осьдечки! – заливаючись сміхом, обізвавсь Карпо, опинившись зразу на другім боці
(Панас Мирний)
;
Діти залягались од сміху
(Грицько Григоренко)
;
Я .. розповідав пригоди з нашого мисливського життя. Ася уважно слухала, іноді заходилася дзвінким сміхом
(Олесь Досвітній)
;
Петро поволі читає, а український народ за кожним словом заходиться від реготу
(У. Самчук)
;
Тимко, забившись під копу, заливається від сміху, дивлячись, як Марко осатаніло вистрибує на одній нозі
(Григорій Тютюнник)
;
Дівчата скінчили пісню і знов заляглися сміхом
(Леся Українка)
;
Задоволений своїм дотепом, він зайшовся тим демонським реготом, який заглушав сміх тисячі нормальних людських горлянок
(Л. Дмитерко)
;
Велет глянув, подивився, диким реготом залився, наче грім загуркотів
(Н. Забіла)
;
(2)
 
Залива́тися / зали́тися (залля́тися) по́том
дуже натужуватися, тяжко працювати, докладати багато зусиль до чого-небудь
.
Бійці .. вже другий день заливалися потом під важкими в'юками з матеріальною частиною мінометів
(О. Гончар)
;
Облива́тися (умива́тися, залива́тися, ми́тися, рідше обсипа́тися і т. ін.) / обли́тися (уми́тися, зали́тися, рідше обси́патися і т. ін.) [гірки́ми (гаря́чими, бу́йними і т. ін.)] слі́зьми́ (сльоза́ми, сльозо́ю)
Співа́ти (виво́дити, розлива́тися, залива́тися) солове́йком (солов'є́м)
(3)
 
Хоч зали́йся
дуже багато
.
[
Ольшанський
:]
На ваших тих ґрунтах Звенигородських Земля не мiряна – ори де хочеш, А риби, м'яса, меду хоч залийсь
(І. Кочерга)
;
Невістка закутала плечі теплою хусткою і повела Вихора до якогось діда Гордія, в котрого молока хоч залийся
(В. Кучер)
.