ЗАКАЛЯ́ТИ

, я́ю, я́єш, док., кого, що, розм.

Забруднити, замазати чим-небудь

Ішов писар у гості .. А воно саме тільки перейшов дощ, і скрізь по вулицях калюжі були. Не хочеться писареві чоботи закаляти

(з переказу)

;

– Який чорт наддав вам закидати ванну, закаляти її своїми брудними колодками?

(Я. Качура)

;

* Образно.

Повабились наші На мову лукаву, Затоптали, закаляли Козацькую славу

(П. Куліш)