ЗАКАБЛУ́К

, а, ч.

Задня частина взуття, що охоплює п'яту

Він був уже в чоботях і зіп'явся на носки, тоді хитнувся на закаблуки, щоб розім'яти онучі на нозі

(Ю. Смолич)

;

Ад'ютант цокнув закаблуками і зник за дверима

(В. Кучер)

Те саме, що каблу́к.

Ястшембський затупотів закаблуками слідком за Василівною

(І. Нечуй-Левицький)

;

На ногах нові чобітки на високих закаблуках з підківками...

(С. Чорнобривець)

;

Ліза .. зняла черевички з низенькими закаблуками і опустила ноги у воду

(М. Руденко)