ЗА́ЇДИ
, ів, мн.
1
. Висипи або маленькі виразки в куточках рота
. Рот
[хлопчика]
великий, із заїдами, а очі – ну просто кошачі: зелені, нахабні, так і липнуть, наче гумовий клей, до тебе(О. Сизоненко)
;Турок лежав. Важко дихав запаленими вустами, в кутах яких сіріли великі заїди
(Ю. Логвин)
;Заїди найчастіше виникають через стрептококову інфекцію
(з навч. літ.)
.2
. Жовта шкірка біля дзьоба у пташенят
. І ті пташки повипадали з гнізда на підлогу й цвірінькали, роззявляючи червоні дзьоби з жовтими заїдами
(І. Нечуй-Левицький)
;Галченя розкрило дзьоб з жовтими заїдами і писнуло
(О. Копиленко)
;Майже зовсім голісінькі
[галчата],
лиш на кінці крилець у них стирчало щось подібне до пір'ячка, з широкими дзьобами й жовтими заїдами, вони були потворні(Б. Антоненко-Давидович)
.