БАДЬОРИ́СТИЙ

, а, е.

Сповнений жвавості, молодецького завзяття

Старий Карапет вивів проти Саіба своє міцносиле, бадьористе, хоч невелике військо

(І. Нечуй-Левицький)

;

Виговський увійшов в залу свіжий, бадьористий, з веселими думками в голові

(Леся Українка)

;

рідше.

Який виражає бадьорість

– Знайомтесь, товариші, – бадьористим тоном спробував розвіяти напружену атмосферу Гречкун

(Ю. Бедзик)