ЗАЖА́ТИ
1
див.
зажина́ти
.ЗАЖИНА́ТИ
, а́ю, а́єш, недок., ЗАЖА́ТИ, жну́, жне́ш, док., що.
1
. також чого і без дод.
Починати жати (див. жа́ти
1
).Лесиха .. перша йде зажинати з донькою і невісткою
(І. Франко)
;Колектив виходить в поле Зажинать хліба...
(М. Шпак)
;Коли жито, ячмінь і пшениця дозрівають, то господиня бере, бувало, хліб-сіль .. та йде в поле зажинати ниву
(О. Воропай)
;Ми, старії, тільки поїдемо поле зажати – .. нажнем удвох снопок, поблагословимо своїх робітників, та й додому з снопом-первачком
(Ганна Барвінок)
;//
розм.
Взагалі жати, зрізаючи косою, серпом стебла хлібних злаків
.Як батько-мати зажинали в Шеремета, .. батько не догнав постаті, занедужав
(Ганна Барвінок)
;З женця, що зажинав при корені, глузують, що він “цирульник”
(Ю. Смолич)
.2
. також чого.
Заробляти на жнивах
. Жніть, вжинайтесь, женці мої, Та й дякуйте Богу, Що поміг нам жито жати На своєму полі. Що не підем зажинати, Мов крепак
[кріпак]
мізерний, У чужий край, чужі люде [люди],
На коробку зерна(Ю. Федькович)
;Чоловік мій потроху кравцює і хлопця свого вчить. А то піде замолотить коробку
[зерна],
а ще й зажнемо якого снопа...(Ганна Барвінок)
;Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою
(М. Коцюбинський)
.