ЗАДА́ВНЕНИЙ
, а, е.
1
. Дієпр. пас. до зада́внити 1.
– Ліків треба нам, Пилипе, і то гострих ліків, бо хвороба наша важка й задавнена
(Б. Лепкий)
;Задавнена ще з дитячих років хвороба загострилася, підточувала й без того слабкий організм
(Ю. Збанацький)
;//
зада́внено, безос. пред.
Еге, так воно задавнено, що й важко загоїть
(Сл. Б. Грінченка)
.2
. у знач. прикм.
Який існує здавна, почався давно; досить давній, застарілий
. Обличчя у Петра було бліде, гарне, стомлене; в нахабних очах поблискувала задавнена злість
(В. Винниченко)
;Навкруги зашуміло. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати лупіям усі свої задавнені болі
(П. Козланюк)
;Пахло тут металевим духом нагрiтого камiння, прив'ялим гiрким зелом й задавненим погарищем
(Р. Федорів)
;Мене почало трясти. Де й поділася та напускна хоробрість, за якою насправді чаївся задавнений страх
(В. Шкляр)
.3
. Який утратив чинність
. Задавнений контракт
;//
Термін дії якого минув
.Задавнені ліки
.