СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ЕКСТРЕМА́ЛЬНИЙ
, а, е.
1
.
Дуже значний, надзвичайний своїм виявом, силою, величиною і т. ін.; який відзначається таким виявом
.
Компенсаторні резерви кiсткової тканини генетично детермiновані і проявляються під час найрізноманітніших екстремальних дiй на органiзм
(з наук. літ.)
;
У космосі речовина перебуває в гранично екстремальних умовах: вона дуже розріджена або щільна, температура її дуже висока
(з наук.-попул. літ.)
;
Складним математичним закономірностям підпорядковується розміщення листя на молодих стеблах рослин. Тут природа теж розв'язала екстремальну задачу
(з наук.-попул. літ.)
.
2
.
мат.
Пов'язаний з екстремумом певної функції
.
Доповідь на конференції була присвячена геометричним і екстремальним властивостям регулярних функцій у колі
(з наук. літ.)
.