СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ЕКСПІРАТО́РНИЙ
, а, е.
1
.
лінгв.
Який ґрунтується на експірації (у 1 знач.)
.
Кожна мова має свій власний поділ і своє співвідношення складів: одні мови не мають експіраторного наголосу, інші не знають довготи складів
(з наук. літ.)
.
2
.
фізл.
Стос. до експірації (у 2 знач.), пов'язаний з нею.
Пасивізація наприкінці видиху у хворих на бронхіальну астму суттєво зменшує гіперінфляцію легень, зумовлену раннім експіраторним закриттям дихальних шляхів
(з наук. літ.)
;
Дослідження функціонального стану дихальних м'язів здійснено шляхом вимірювання cили інспіраторної та експіраторної дихальної мускулатури
(з наук. літ.)
.