СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДУКА́Р
, я́, ч., розм., заст.
Те саме, що ду́ка.
[
Антон
:]
Що ж, коли батько твій, бач, все гне на те, щоб до його дочок сватались дукарі або купці
(М. Кропивницький)
;
Скаредний дукар правив з людей непомірні гроші
(Л. Яновська)
;
Важно живе Галин батько, хоч і відлюдно. Заможник, дукар...
(Ю. Хорунжий)
.