ДУДА́
, и́, ж.
1
. Те саме, що ду́дка 1
. Виглянь, мила, у віконце, я заграю на дуду
(В. Сосюра)
;Вона .. тихо приспівувала: Ти ж, було, дударику, Ти ж, було, селом ідеш, Ти ж, було, в дуду граєш...
(Б. Антоненко-Давидович)
.2
. Те саме, що воли́нка
2
.Гуня з цікавістю приглядався до дідової музики, то була злуплена з кози і вивернута шкура – дуда, волинка, “коза” – як її називали на Україні
(В. Чемерис)
.(1)
Під дуду́
– у супроводі музики, яку грають на дуді
.На сільському вигоні .. під дуду вшкварили третяка. Сини діда Савки .. танцювали так дружно й з таким завзяттям, що ніхто не міг устояти на місці
(Б. Левін)
.