СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-12 (А-ПІДКУ́РЮВАЧ)
?
ДУАЛІ́ЗМ
, у, ч.
1
.
Філософське вчення, яке визначає, що в основі всесвіту лежать два незалежних і рівноправних першоджерела (дві субстанції): духовне і матеріальне (дух і матерія); протилежне
монізм
.
Від інших індоєвропейських традицій іранська міфологія відрізняється дуалізмом як у етнічній сфері (добро і зло), так і в гносеологічній (розподіл світу на тілесну земну сферу і потойбічну духовну)
(з наук. літ.)
;
Пам'ятки старовини нам доносять, що все світорозуміння людей вічно й скрізь .. стояло під знаком етичного дуалізму – добра й зла, святості й гріха
(В. Винниченко)
.
2
.
книжн.
Двоїстість, роздвоєність чого-небудь
.
Ми стикаємося з явищем асиметричного дуалізму мовного знака, коли форма прагне набути іншого значення, а значення втілитись в іншу форму
(з наук. літ.)
.