ДОСВІ́ДЧЕНІСТЬ

, ності, ж.

Властивість за знач. досві́дчений.

Треба було мати справді чуйне вухо, уважність і досвідченість, щоб констатувати, що у вагоні тріснула букса

(О. Донченко)

;

Яковенко переконався в досвідченості й мудрості капітановій

(П. Загребельний)

;

Ті двоє також потяглися до своїх бурдюків, а Вагор почав хвалити досвідченість їхнього ватажка Сасанаси

(І. Білик)