СЛОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ONLINE. ТОМИ 1-15 (А-П'ЯТЬ)
?
ДОВЖИНА́
, и́, ж.
1
.
Протяг лінії, площини, тіла і т. ін. між двома найвіддаленішими точками
.
Хати стоять густо, неначе туляться одна до однієї. Трапляється, що хата од хати стоїть на аршин довжини
(І. Нечуй-Левицький)
;
Лан споготовлявся
[готувався]
на пар. І він сірів своєю шириною і довжиною поміж пшеницями та житами
(Т. Осьмачка)
;
Андрій попрощався до вечора; .. кожен крок віддаляв полудневе осоння; відходив і відходив, уперше помічаючи звивисту довжину міських провулків
(Є. Пашковський)
;
// 
Відстань між кінцями чого-небудь
.
Скаче ланцюг по землі, бряжчить, витягається – і вмить по всій довжині його стирчать недалеко один від другого встромлені в землю дерев'яні кілочки
(М. Коцюбинський)
;
– У тебе набралося грiхiв на довжину батькового ремiняки
(В. Яворівський)
.
2
.
Тривалість, довгочасність
.
Не прийшли вчені до спільного висновку і про те, під яким кутом нахилений екватор Венери до її орбіти. А від цього залежать зміни довжини дня і ночі протягом року
(В. Владко)
.