ДОВЕ́РШУВАТИ
, ую, уєш, недок., ДОВЕРШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., що.
1
. Доводити що-небудь до кінця, закінчувати; завершувати
. Поїхав
[пан Зефірин]
за границю довершувати свої студії(І. Франко)
;Ми багато славних справ довершим
(П. Дорошко)
;Що не зробили мертві, мали довершити живі
(Ю. Бедзик)
;//
Закінчувати вершити (у 1 знач.) що-небудь
.Довершувати скирту
;//
Остаточно оформляти, надаючи певного вигляду, завершеності і т. ін.
Кругова панорама довершувала майже цілковитий ефект присутності
(М. Руденко)
;Вікно, стеля, підлога, стіни і все устаткування, просякле міщанством, ну просто вимагали .. і малюночків на стінках, і тої самої пічечки, щоб довершити затишок сімейного щастя
(Д. Бузько)
.2
. уроч.
Виконувати, здійснювати що-небудь
. Любов Федорівна стояла горда, ніби вона не знати якого подвигу довершила
(Б. Лепкий)
;Чи знав я, що в страшну, рішучу мить Далеко десь, при Керченській затоці, Він достославний подвиг довершить?
(М. Рильський)
;Як лінивих ти картав за ожиріння! Сам же прагнув щось велике довершить
(П. Тичина)
.