ДОВЕЗТИ́

див.

дово́зити

ДОВО́ЗИТИ

, о́жу, о́зиш, недок., ДОВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. дові́з, довезла́, ло́; док.

кого, що.

Везучи, доставляти до якого-небудь місця; привозити

Мендель Гарткопф – підприємець – і законтрактувався довозити будівельне дерево до військового депо

(І. Франко)

;

Евакуюють

[літаки]

поранених, довозять снаряди

(О. Гончар)

;

І день, і ніч поштар не спить, Боїться сумку загубить; Бо зна, що бережно листи До міста треба довезти

(Я. Щоголів)

;

– Сідай на коня за мною, – сказав Петро, одягшись і скочивши в сідло. – Довезем до корчми

(С. Тельнюк)

що, екон.

Доставляти товари з-за кордону

У XVIII ст. було видано кілька указів про низку обмежень в українській зовнішній торгівлі (заборонено було довозити з-за кордону деякі товари – тканини, голки, панчохи та ін.)

(з наук. літ.)